This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.
Do you want to support owner of this site? Click here and donate to his account some amount, he will be able to use it to pay for any of our services, including removing this ad.
Житомирська область
Online Translate
Рубрики
Банери

Интернет реклама УБС
Статистика сайта


Відвідувачі за останні 24 години















Як хазяйнуватимеш — так і матимеш

В цей морозний день, коли ми приїхали у Волосів, село, як і все навколо, ще дрімало в білих і міцних обіймах зими. Начальник районного управління агропромислового розвитку О. О. Гайдабас та його заступник В. М. Весельський запропонували подивитися, як хазяйнують в цих непростих зимових умовах тваринники СФГ «Шателюк», де утримують 400 голів ВРХ, в тому числі 100 корів.
Тільки наша «Нива» зупинилася на території господарства, як нагодився і сам його керівник — Іван Іванович Шателюк. Вітаючись, він пояснив, що щойно прибув із Хмельниччини, і додав, посміхаючись: «Їздив подивитися, як живуть люди, як хазяйнують в умовах, коли важкувато вижити виробнику сільськогосподарської продукції, бо відсутнє й держзамовлення на неї, і ціни низькі, а ринки збуту — монополізовані. Доводиться у самого життя вчитися мудрості, добряче прораховувати все на перспективу, аби не пішло з молотка нажите нелегкою працею». Він запропонував оглянути ферми. Зайшли до найближчої, де вже порядкувала доярка І. П. Соколова. Заздалегідь з’явилися на свою вахту й інші доярки, аби підготуватися до обіднього доїння і роздачі кормів. Переступаючи поріг приміщення, звернули насамперед увагу на двері: вони були добре припущені, утеплені, щоб якнайменше холоду проникало всередину. Та й тваринниці прохали швиденько і щільно причиняти їх, аби не мерзла худоба. У приміщенні тепло і чисто, пахло силосом і молоком. Тварини витягували шиї до своїх доглядачок, очікуючи чогось смачного. Швиденько прямує до своєї групи Валентина Францівна Шишко, словами заспокоюючи найбільш нетерплячих тварин. Доглядає жінка 35 корів, з яких поки що дояться 22. Щоденно одержує від них 300 літрів молока. Доярка наголошує, що справді «велике» молоко буде попереду, коли корови підуть на пасовище і матимуть більше соковитого корму. Хоча й зимова кормова база у них не бідна, забезпечені усім на 100% від потреби. Завдяки цьому мають найвищі надої в районі — 16-17 кг молока на корову. В раціоні тварин постійно є сіно, силос, концкорми, в тому числі й зерно кукурудзи, закладене за новою технологією — в поліетиленові рукави, які зберігаються під відкритим небом. Вже другий рік вони закладають так зерно кукурудзи, перейнявши досвід у івничан. І. І. Шателюк переконався, що це вигідна справа, а то стільки було клопотів з тією кукурудзою, поки висушать її і засиплять на зиму. Головне, аби не поцвіла потім. В цьому році у одній із фірм закупили два таких рукави, кожен з яких коштує 4 тис. грн. і вміщує 100 тонн плющеного зерна при вологості 30%. Зберігається воно прекрасно і добре засвоюється тваринами. Закладання 1 тонни кукурудзи таким способом обходиться приблизно в 180 грн. — це значно дешевше, аби довелося її пересушувати. — Таким чином, — пояснює І. І. Шателюк, — можна зберігати й інше зерно, а також сінаж, подрібнену зелену масу — менше буде відходів. Побували ми і біля рукава — довжелезного та покритого снігом. Там фуражир В. А. Козел зі своїм помічником В. В. Грищенком набирали в мішки кукурудзяний корм. Щоденно вони доставляють його тваринам до 2 тонн. Як виявилося, молочну продукцію господар реалізує не на ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а продає ружинському переробному підприємству, бо те закуповує його дорожче, ніж наше, — по 3 грн. 50 коп. Звісно, справжній господар рахує кожну копійку. Так і має бути. Є в Івана Івановича свої плани, задумки на майбутнє, є багато проблем, над вирішенням яких працює щоденно. Обігріє, обцілує землю весняне сонечко і роботи, клопотів прибавиться, бо покличе до себе ще й поле — у СФГ «Шателюк» є 1,5 тис. га землі, в основному орендованої. В неї теж потрібно чимало вкласти, аби добре вродила і бути із зерном, а, значить, і з кормами. Хай рясно родить їм нива, ведеться в коморі і в оборі, щоб не розчарувався в своїй праці цей господар, якого з міста покликали до себе і земля, і рідне село.

Валентина Василюк

Банери

Интернет реклама УБС