Житомирська область
Online Translate
Рубрики
Банери

Интернет реклама УБС
Статистика сайта


Відвідувачі за останні 24 години















Реалії і проблеми інвалідів війни

Ще такими хвилюючими і свіжими для нас, ветеранів Великої Вітчизняної війни, є спогади про святкування 66-ї річниці Перемоги. Нам було приділено стільки уваги і надано почестей. Ми приймали вітання від Президента Віктора Януковича, Прем’єр-міністра Миколи Азарова, голови Верховної Ради Володимира Литвина, а також від керівників обласних, районних і місцевих органів влади. Спасибі усім за добрі побажання і пам’ять.
Хіба забудеш, як під червоним прапором до монумента Слави в голові колони ішли ми, колишні фронтовики, а діти дарували нам квіти, встеляли ними дорогу. Шкода лише, що ветеранів війни зійшлося на урочистості зовсім мало — 26 чоловік, бо і вік у нас поважний, і здоров’я багатьом не дозволяє залишати дім. Ветеранські організації при допомозі місцевих керівників і спонсорів, спасибі їм, влаштували в честь річниці Великої Перемоги святковий стіл. То все добре і гарно. Отож ще раз дякуємо за увагу. Але свято закінчилося і настали непрості будні для ветеранів війни, особливо інвалідів. Вони залишилися майже наодинці зі своїми проблемами. Хтось може дорікнути, що он скільки пільг маємо. Так, мали б, якби на повну силу діяв Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Хоча в ньому, в ст. 2, і сказано, що «…Права та пільги для ветеранів війни та членів їх сімей, встановлені раніше законодавством України та колишнього Радянського Союзу, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни. Нормативні акти органів державної влади і органів місцевого самоврядування, які обмежують права і пільги ветеранів війни, передбачені цим Законом, є недійсними». Та, на жаль, за останні роки в нього внесено вже понад 40 змін і доповнень. Ось тобі і обмеження прав… Якось зателефонував мені інвалід війни І групи з Червоного П. Г. Дубровський і з обуренням розповів, що йому в лікарні виписали три рецепти на безоплатні ліки, але в районній центральній аптеці сказали, що безплатні ліки видаються лише чорнобильцям… Для інвалідів війни не вистачає грошей. А хвороб — то у кожного цілий букет і ліки потрібні постійно. Ціни на них ой як кусаються. Особисто я щомісяця несу до аптеки від 500 до 1000 грн. Більшість інвалідів таких коштів не має. А в нашому районі три останні роки безплатних ліків інвалідам війни майже не видають, бо з бюджету на ці цілі виділено на кожного лише 9 грн. на рік. Обмежені, наприклад, і пільги на проїзд у транспорті. У квітні довелося їхати на консультацію до лікаря аж у Київ. До столиці їхав у маршрутці, що належить товариству «Корал». Заплатив за проїзд повну його вартість, бо водій сказав, що це приватне підприємство і ніякі пільги тут не діють. А назад повертався транспортом цих же власників, лише водій інший, який, глянувши на ціпок в руці і посвідчення, повернув мені назад 40 грн., котрі я йому простягнув. От вам і пільги. А посвідки до розвалу СРСР, згідно Закону, гарантували пільги на всій території СРСР, тепер вони дійсні лише на території України. Це грубе порушення п. 7 ст.13 Закону. Обмежене право інвалідів війни-власників автомобілів і на компенсацію за пальне. Раніше давали 12 талонів на одержання 30 літрів бензину щомісяця, тобто на 369 літрів. А зараз інвалід одержує 142 грн. на рік, за які можна придбати лише 15 л., тобто 1,2 л. на місяць. Подібне і з виплатою компенсації за путівку на санаторно-курортне лікування. Забезпечуються інваліди і взуттям, яке виготовляє для них ортопедична фабрика м. Житомир. Але щоб одержати його, якого головного болю це коштує інваліду, через яку бумажну тяганину потрібно пройти людині з обмеженими руховими можливостями. Більше того, що кіпу довідок слід назбирати, так потрібно їх ще й завезти в Житомир на це підприємство. Чуєте? Інваліду! Це робиться, мабуть, для того, щоб відбити у людей цієї категорії бажання відстоювати свої права по судах. Уже зовсім мало залишилося нас і так мало часу залишилося нам. Інваліди війни сподіваються на розумне і позитивне вирішення наших проблем як у верхніх ешелонах влади, так і на місцях.

Йосип Лоханський,
голова районної ради організації інвалідів війни та Збройних Сил

Банери

Интернет реклама УБС